Ukrainian Distance Learning System

нерівні можливості, соціальна ізоляція, безробіття або ненадійна зайнятість, які є результатом дії соціальних, культурних, політичних та економічних факторів, котрі роблять людину більш уразливою до різних форм захворювання, до різних умов проживання тощо

будь-яке розрізнення, недопущення або перевага, що призводить до знищення або порушення рівності можливостей, або ставлення в галузі праці та занять

дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків

використання різного підходу як принципу до визначення місця жінки й чоловіка в суспільстві, за якого обмежується, принижується, нівелюється, ігнорується роль однієї зі статей. Міжнародне законодавство з питань рівності жінок і чоловіків підкреслює необхідність уникнення, зняття різних стандартів для жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя де-юре та де-факто

спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України

1)    рівні  умови  для реалізації рівних прав жінок і чоловіків;

особи, які психологічно й емоційно відчувають себе людьми іншої статі та бажають змінити або вже змінили шляхом хірургічної та гормональної корекції свою біологічну стать на протилежну, тому що відчувають себе «ув’язненими не в тому тілі». Трансґендерні люди можуть мати гомосексуальну, гетеро сексуальну або бісексуальну орієнтацію. У трансґендерів «базою» для визначення сексуальної орієнтації виступає не їхня біологічна, а їхня «бажана» стать

це поняття ввійшло у вжиток із соціології та визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, тобто соціально-рольовий статус соціальні можливості людини (чоловіка і жінки) в усіх сферах життєдіяльності, освіті, професійній діяльності, доступі до влади, розподілі сімейних ролей, репродуктивній поведінці тощо

покажчики, що використовують якісні та кількісні показники для відбиття ґендерно значущих змін, які відбуваються в суспільства протягом певного періоду часу. Ґендерні індикатори містять прямі свідчення становища жінок відносно визначеного нормативного стандарту. Вони – необхідна та корисна складова, у поєднанні з іншими оціночними техніками, для виміру результатів діяльності держави, як у загальних проектах, так і в спеціальних ініціативах, що здійснюються в країні, які націлені на врахування інтересів обох соціально-статевих груп населення. Кількісні індикатори засновуються на інформації, отриманої в результаті проведення переписів, опитувань, підрахунків і адміністративних записів і є мірилом економічних та інших аспектів рівня і якості життя. Якісні індикатори пов’язані з рівнем та якістю життя й використовують інформацію про рівень задоволеності або незадоволеності особистими та соціально-економічними умовами. Користь ґендерних індикаторів обумовлена їх здатністю вказувати на зміни у статі та ролі жінок і чоловіків у часі і, таким чином, вимірювати чи досягається ціль ґендерної справедливості

спосіб забезпечення представництва жінок у владних структурах, відповідно до якого правовим чином відводиться певна частина депутатських місць у парламенті для обрання жінок депутатами. Ґендерні квоти взагалі можуть встановлюватися для обох статей. Але оскільки частка чоловіків у різних органах управління перевищує 90%, то позитивна дискримінація використовується переважно для встановлення ущемлених жіночих прав. Ґендерні квоти не тотожні жіночим, що їх практикували за радянських часів. Ґендерна рівновага в демократичному суспільстві має бути предметом турботи всіх виборців, політичних і державних структур, громадськості. Введення ґендерних квот – явище тимчасове, засіб забезпечення рівних можливостей. Вони спрямовані на виправлення ґендерних перекосів у владі. Із розвитком ґендерної культури жінок і чоловіків, із утвердженням їхніх рівних прав і можливостей у різних життєвих сферах потреба в ґендерних квотах об’єктивно відпаде не тільки де-юре, а й де-факто. У сучасних умовах ґендерні квоти – це вид позитивної дискримінації