спосіб забезпечення представництва жінок у владних структурах, відповідно до якого правовим чином відводиться певна частина депутатських місць у парламенті для обрання жінок депутатами. Ґендерні квоти взагалі можуть встановлюватися для обох статей. Але оскільки частка чоловіків у різних органах управління перевищує 90%, то позитивна дискримінація використовується переважно для встановлення ущемлених жіночих прав. Ґендерні квоти не тотожні жіночим, що їх практикували за радянських часів. Ґендерна рівновага в демократичному суспільстві має бути предметом турботи всіх виборців, політичних і державних структур, громадськості. Введення ґендерних квот – явище тимчасове, засіб забезпечення рівних можливостей. Вони спрямовані на виправлення ґендерних перекосів у владі. Із розвитком ґендерної культури жінок і чоловіків, із утвердженням їхніх рівних прав і можливостей у різних життєвих сферах потреба в ґендерних квотах об’єктивно відпаде не тільки де-юре, а й де-факто. У сучасних умовах ґендерні квоти – це вид позитивної дискримінації